Як і навіщо домовлятися і об’єднуватися, коли здається, що майже всі навколо – дурачкі
Домовленості і спільні плани передбачають довіру, а довіра – це завжди ризик. Тривалий стрес і втома очевидно виснажують людські ресурси, і чим цих ресурсів стає менше, тим менше лишається простору для нових ризиків і рухів, тим менше хочеться шукати підхід до жінки, що видає довідки в державній установі, до колеги, який спихує на вас свою частину роботи, чи навіть до клієнта, який хоче отримати все за нічого.
Та що цікаво – збільшувати свої ментальні і матеріальні ресурси теж допомагають люди, тож доведеться згадати, що колись допомогло розвинутися людські расі, – і будувати співпрацю з тими, хто по факту опиняється поруч, навіть в моменти втоми, гніву чи апатії. Навіть в моменти, коли спільні дії здаються майже неможливими. Адже скоріше за все, саме тоді вони потрібні найбільше.
5 способів налаштуватися на співпрацю
- Визнайте свій стан — вголос, без виправдань
Перед будь-якою домовленістю варто назвати, що з вами відбувається. “Я виснажена, я зла, я стривожена”. Коли людина позначає свій реальний стан, вона відкриває простір для того ж іншим. Це не слабкість – це точка відліку, від якої можна будувати реалістичні плани.
- Зменшіть масштаб домовленостей
Коли всі втомлені, не треба намагатися вирішити все і одразу. Домовтесь про один конкретний крок – не «як ми будемо жити далі», а «що робимо конкретно з оцією задачкою». Маленькі, здійсненні угоди відновлюють довіру краще, ніж великі плани. А довіра — це паливо для наступного кроку.
- Шукайте спільну точку болю перед тим, як шукати спільну мету
Добряче разом понити – об’єднує. Так з’являється шанс конкретизувати біль, а з цього – намацати спільну ідею, як можна допомогти собі і іншому його зменшити. “Не можу сконцентруватися від недосипу” на початку розмови може синхронізувати вас із співрозмовниками скоріше, ніж delusional ентузіазм.
- Домовляйтеся про ритм, а не тільки про зміст
«Що ми робимо» – важливо. Але «як часто ми синхронізуємося» – так само важливо. Стрес зменшує гнучкість: можна застрягнути у своїх припущеннях і припинити бачити, що змінилось у іншого. Щоб домовленості не ставали обтяжливими, домовтеся про комфортний ритм, з яким ви будете питати один в одного “шо ти?”.
- Частіше давайте один одному медальки
У стані стресу люди часто концентруються на проблемах і перестають бачити те, що вже працює.
Подяка за виконану роботу, визнання зусиль і щире «дякую» суттєво зміцнюють командний дух. Помічено: це працює навіть з людьми, які стверджують, що їм абсолютно байдуже на оцінки.
Що дає співпраця і чому ми маємо їй навчатися
Згідно з Теорією соціальної базової лінії (Social Baseline Theory (SBT)), наш мозок від самого початку налаштований на життя поруч з іншими людьми. Ми витрачаємо менше сил на подолання труднощів, коли відчуваємо підтримку та можемо покладатися на інших. Самотнє долання викликів потребує від нас значно більше енергії — як психологічної, так і фізіологічної. А вам шо, енергію нема куди дівати?
Так, співпрацювати в стані стресу і втоми від невизначеності – та ще задачка. Але справжня синергія народжується не тоді, коли все легко, а тоді, коли ми, попри втому й напруження, обираємо чути одне одного, домовлятися та діяти разом.
