Підступний і прихований різновид втоми, який я ловлю в собі та навколо останнім часом, — це втома від Сенсу.
Від, здавалося б, безумовно важливих і великих ідей, які мають світити й мотивувати навіть у найтемнішу добу: Служіння, Покликання, Родина, Стосунки, Краще Життя. Коли основи основ втрачають статус рушійної сили, що взагалі має мотивувати продовжувати рух?
Тримати ритм
Є такий психологічний принцип — енантіодромія. Він про те, що кожне явище, досягаючи піку, змінюється на свою протилежність. Насолода тяжіє до болю, кохання — до ненависті (чи, за Юнгом, влади), зацікавленість — до байдужості. А потім маятник хитається в інший бік: і біль знову змінить насолода, ненависть чи владу — кохання, а з байдужості проросте зацікавленість. Це як ритм, що складається і зі звуку, і з пауз: не можна лишити тільки щось одне.
Коли Сенс у кризі, можна звернутися до іншої практики — практики Ритму. Ритму як регулярного чергування усвідомленої, вільно обраної діяльності та відпочинку від неї. Як практики, що присвячена скоріше стосункам із Часом, ніж із Сенсом.
Психоаналітикиня Марі-Луїза фон Франц у книзі “Час. Ритми та паузи” пише про те, що адаптація людини до часу сама по собі може стати причиною стресу і неврозу. Необхідність синхронізувати свої біологічні ритми з ритмами і задачами світу викликає потужний конфлікт у нас усередині. Кожне відхилення від ритму власного “Я” веде до порушення зв’язку із Часом, і людина відчуває, що або постійно в чомусь запізнюється, або живе швидше, ніж дозволяють її реальні ресурси.
5 кроків, як привнести і тримати ритм у своєму житті
- Оберіть об’єкт для практики. Виберіть одну річ, яка викликає у вас ірраціональну дитячу цікавість і бажання. Або просто оберіть щось, що давно хотіли спробувати й відкладали. Це може бути щось більш складне — нова фізична активність, неформальні зустрічі з колегами, терапія, волонтерство, читання книжок, написання текстів, музики, фотощоденник, знімання відео, чайні церемонії, медитація. Чи простіше — кожен ранок повільно випивати склянку теплої води з лимоном натщесерце, ходити пішки 30 хвилин на день, сповільнено дихати 10 хвилин на день, уявляти й обіймати перед сном дорогих серцю людей.
- Відмовтеся від сенсу. Дайте собі дозвіл припинити шукати відповідь на питання “навіщо?” і “який буде результат?”. Зосередьтеся на “як?”: як мені зробити так, щоб я могла/міг продовжувати цю справу з регулярністю хоча б два-три місяці? І далі зробіть метою саме це — практику ритму. Не краще грати в теніс, накачати біцепси, покращити показники бігу, розібратися з усіма своїми неврозами у психолога, а просто витримати ритм.
- Чітко визначте часові рамки. Оберіть чіткі час і день, коли ви будете тренувати своє відчуття ритму. Це може бути кожен день (тоді який час доби?); один чи декілька разів на тиждень; один або декілька разів на місяць. І домовтеся з собою про тривалість експерименту — наприклад, три місяці чи рік. Не набирайте на себе зайвого, оберіть посильну частоту “тренувань”. Та після того, як обрали, дотримуйтеся до кінця експерименту.
- Тільки одна справа. Оберіть одну справу для цієї практики й присвятіть їй свої зусилля та відпочинок. Не беріться за п’ять справ паралельно — зараз не про це.
- Пропуски — так пропуски. Сприймайте пропуски у справі, якою вирішили позайматися, без зайвих почуттів. Пропустили? Бог із ним. Згадали, що хотіли б далі цим займатися? Поїхали! Сприймайте пропуски не як випадіння з ритму, а як довші паузи, що нагнітають бажання почути звук знову.
- Запросіть ментора чи напарника. Кажуть, ходити на тренування легше, коли в це вже вкладені гроші. Але не менш важливий фактор, що може утримати від того, щоб усе покинути, — симпатична вам людина. Це може бути спеціаліст, який чекає вас у спеціальний час, чи друг, із яким ви домовилися практикувати ритм разом. Знайдіть людину, яку вам справді не захочеться засмучувати, і пустіться з нею в цю авантюру.
На завершення
У житті є багато ритмів, які ми вимушені тримати — робота, обов’язки перед близькими та навіть банально чищення зубів. Та ритм, який ми вимушені тримати, і ритм, який ми обрали тримати, діють по-різному. Тримаючи обраний ритм протягом визначеного терміну, ми можемо набагато краще зрозуміти, як ми взаємодіємо з Часом загалом. Цей досвід може спонукати переглянути і стосунки з вимушеними ритмами, прибравши з них усе зайве. А там, можливо, вже і Сенс відпочине та знову дасть про себе знати.
