Ідея в голові завжди швидка. Настільки, що вона наче навіть не розміщується на відрізку в часі. Вона спалахує одномоментно. (В голові зараз Бумбокс: “Наполеонівські плани у растаманів швидко сплахують, мить – і вони зникають”).
Пам’ятаю, в дитинстві брат вразив мене загадкою. Він запитав: “Швидкість чого найбільша в світі?”. І я сказала, вже не пам’ятаю, мабуть, світла. А він каже: “Ні, думки!”.
Та коли ми обираємо вТІЛИти цю ідею, пропустити її через власне тіло в світ, тут починаються складнощі. Тому що доводиться зіштовхуватися з Часом. Він – посередник між безкінечно можливим світом ідей і “світом глини” – тим світом, де щоб просто написати цей короткий текст, потрібно спочатку увімкнути ноутбук, а заярдка в інший кімнаті, а без зарядки він не тримає, а по дорозі за зарядкою хочется в туалет, а потім вже може і з’їсти якийсь персик, а потім хтось пише повідмолення, звісно, термінове, а потім запланована зустріч, ще одне термінове повідомлення, ще один персик, два літри води вдень, тривога, знову хочеться в туалет. Чи вдасться після цього згадати, що там взагалі була за ідея? І чи вдасться відчути знову той заряд абсолютно чіткого розуміння, що втілити ідею мені по силам, який йшов за ідеєю на початку, як грім ходить за блискавкою?
Це складно, Час протікає крізь пальці, гроза минає, а я лишаюся з неприємним присмаком відчуття, що хотілося ж щось втілити, але я забула що. Але коли це таки вдається, коли ні персики, ні тривоги не заважають знайти таки ту зарядку, увімкнути ноутбук і написати текст, на короткий-коротесеееенький момент в душі настає той спокій, який дає їй можливість побачити, як навколо красиво.
P.S. Саме з таким настроєм не втратити ідею і заряд ми з моєю колегою юнгіанською психологинею Валентиною Дикухою записали перше відео для Youtube про емоції. Поки що це просто розмова в зумі, записана одним кадром, але в ній було піднято багато тем, які піднімати важко і важливо.
Подивіться, як матимете час, і дайте мені знати, чи зачепила вас там якась думка. І що ви самі думаєте про це? (Клікайте на картинку і дивіться).
